Музеї

Музей-кімната Шевченка

     Світлиця була створена в 2001 році спільними зусиллями вчителів            Лихограй О.І., Селецької Г.І. та учнів нашої школи, також в 2001 році відбулося її відкриття. На відкритті почесними гостями були поети, члени спілки письменників Черкащини: Дмитро Білоус, Микола Негода, Володимир Лищенко. В 2011 році світлиця була перенесена в кабінет української мови.
     В центрі світлиці - картина часточки села з величезним деревом, родинним деревом Т.Г. Шевченка, під картиною на столику стоїть макет подвір'я родини Шевченків,  по обидва боки картини прибиті полички, на яких стоять  книги про життєвий і творчий шлях Кобзаря,  а також збірки його творів різних років видання. На протилежній стіні розташовані репродукції картин Т.Г. Шевченка, ілюстрації до його творів, фотографії пам'ятників в різних містах України та в деяких зарубіжних містах, тут також можна познайомитися з думками відомих людей про творчість Шевченка. Біля вікна стоїть стіл, на якому  можна побачити найкращі реферати, малюнки, твори учнів школи, а також сувеніри, фотографії, ілюстрації, які були придбані під час екскурсій по Шевченкових місцях. На стіні навпроти вікна висять вишиті учнями школи уривки із творів     Т.Г. Шевченка. У світлиці багато портретів поета, на яких він зображений у різні періоди свого життя.
     В світлиці періодично проводяться екскурсії для учнів школи, вихованців ДНЗ, гостей школи, проводяться уроки при вивчені творчості Т.Г. Шевченка.

















Світлиця

   Заснована світлиця 1987 року нашим директором, вчителем української мови та літератури – Селецькою Ганною Іванівною, з метою поглибити та зберегти   знання учнів про народознавчі традиції нашого села.
      Допомагали створювати Світлицю вчителі, теперішні учні нашої школи та випускники, жителі села. Над художнім оформленням працювали наші вчителі.
     Кімната поділена на декілька зон: обереги, посуд, одяг, знаряддя праці, меблі.
        Декілька слів про обереги. Українська нація відрізняється своїми віруваннями. Наші предки важливого значення надавали оберегам.
Ось деякі з них – піч і комин. Піч – мати, уявлялась праматір’ю, богинею роду. Добра і світла сила, через неї здійснюється безпосередній зв’язок з небесним світилом. Для всього роду піч була священна.
      Оберегом є і вишитий рушник. Це мистецтво наших мам, бабусь, прабабусь.
     Оберегом є тому, що всі найважливіші моменти в житті людини пов’язані з вишитим рушником: весілля, народження дитини, хрестини, благословення дитини на самостійну стежку життя, вирядини та інше.        
      У світлиці ми проводимо Калиту, вечорниці, весілля та різноманітні народознавчі бесіди, свята.




























Немає коментарів:

Дописати коментар